Мої статті

КОМПЛЕКСНА ВЗАЄМОДІЯ МИСТЕЦТВ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ

У статті розглядаються актуальні проблеми комплексног впливу різних видів мистецтв на школяра в навчально – виховному процесі загальноосвітньої школи, висока організуюча сила музичного мистецтва, яка здатна формувати розвиток внутрішнього світу особистості. Висвітлюється питання творчого розвитку, творчої активності сучасного вчителя музичного мистецтва, формування музичної культури особистості засобами комплексного впливу мистецтв

Ключові слова: музика, музичне мистецтво, взаємодія мистецтв, творча активність.

Розбудова української школи вимагає від майбутнього вчителя високої педагогічної майстерності. Важливого значення набуває проблема підготовки висококваліфікованого педагога – музиканта, здатного самостійно, творчо засвоювати музичну інформацію, що постійно поновлюється, володіти музичними виконавськими навичками та вміннями в оточенні чарівних муз музики, літератури, образотворчого та інших видів мистецтв.

Аналіз останніх досліджень і публікацій учених засвідчив, що спрямованість на  особистісно зорієнтований підхід до освіти зумовлює потребу у використанні різних можливостей мистецтв в процесі формування творчої особистості. Тому є необхідність у високопрофесійній підготовці та діяльності сучасного вчителя музики, готового до творчого пошуку, організації музичного, художньо – естетичного процесу в загальноосвітніх школах, в педагогічних навчальних закладах на нових засадах. Одним з важливих питань є розвиток творчої активності вчителя музичного мистецтва.

Під час дослідження враховувались наукові доробки, що висвітлюють проблеми творчої активності (Ю.Алієв, О.Апраксіна, В. Ільєв, В. Крутецький, О.Олексюк, Г.Падалка, О.Ростовський, С.Сисоєва та ін.).

Основою цілеспрямованого та систематичного музично – художнього виховання дітей в школі є предмети естетичного циклу. Міцний зв’язок між музикою, літературою, образотворчим мистецтвом визначається тим, що кожен з них впливає на емоційну сферу учня, сприяє творчому розвитку особистості.

Вивчення сучасної методичної літератури приводять до висновку, що впровадження різних видів мистецтв у навчально – виховний процес є одним із головних напрямків дослідження. Особливий інтерес викликають праці з проблем виховання засобами музичного мистецтва (А.Болгарський, І.Зязюн, Г.Падалка, О.Ростовський, О.Рудницька, О.Щолокова та ін.), наукові праці, в яких предметом дослідження виступає ідея комплексного впливу мистецтв (П.Блонський, М.Леонтовіич, Н.Мірецька, Б.Яворський).

Предметом дослідження стало вивчення проблеми комплексної взаємодії мистецтв у педагогічному процесі (Д.Кабалевський, М.Леонтович, О.Рудницька, В.Сухомлинський, Б.Юсов та ін.). У той же час питання розвитку школярів у процесі комплексного сприйняття мистецтв недостатньо розглядались у педагогічній літературі.

Актуальність проблеми та її недостатня розробленість зумовили вибір теми статті. Об’єктом дослідження статті є процес виховання учнів засобами комплексної взаємодії мистецтв на уроках музичного мистецтва в загальноосвітній школі. Основне завдання статті – виявити особливості впливу різних видів мистецтв на виховання школярів, як засобу формування їх розвитку та творчості.

Нове тисячоліття в нашій країні ознаменоване початком реформування загальноосвітньої, середньої та вищої освіти. Така реформа необхідна для виховання активної особистості та гармонійного розвитку її творчих, інтелектуальних та морально – естетичних якостей: вона зумовлює потребу у використанні універсальних можливостей комплексної взаємодії мистецтв.

Прогресивні діячі освіти вбачали  в мистецтві засіб облагородження особистості, утвердження у ній кращих духовних засад. Видатний педагог   В.О.Сухомлинський писав: «Мистецтво – це час і простір, в якому живе краса людського духу. Як гімнастка виправляє тіло, так мистецтво виправляє душу» [2,с. 245].

Становлення нової особистості відбувається в загальноосвітній школі. Саме там діти отримують свої перші знання та враження. Значне місце у духовному становленні підростаючого покоління належить вчителям, особливо естетичного циклу, до якого належать уроки музичного мистецтва. Тому музика та музичне мистецтво як предмет – один із найбільш ефективних засобів всебічного розвитку учня.

 Аристотель писав, що в музиці  лежать зародки естетичного відношення до світу, тому музика повинна бути обов’язковим предметом навчання і виховання. З розвитком людства думка з цього приводу не змінилась. Підтверджена висока організуюча сила музичного мистецтва, його здатність формувати розвиток внутрішнього світу особистості. Про це свідчать сучасні науковці, серед яких: Ю.Алієв, О.Апраксіна, О.Олексюк, Г.Падалко, О.Ростовський, О.Рудницька та інші.

Заняття з музики  та музичного мистецтва – це творчість учителя, що передбачає оновлення змісту й методів навчання та виховання, створення якісно нових  духовних цінностей. Рівень творчої педагогічної діяльності сучасного вчителя впливає на ефективність творчих можливостей учнів.

Розвиток творчої активності вчителя музики – важливе питання, що вимагає першочергового розв’язання – це виявлення прагнення до постійного самовдосконалення, пошук нових самостійних педагогічних рішень, здатність до праці в нестандартних ситуаціях. Розкриття творчої активності сучасного вчителя музики відбувається у процесі виконавської діяльності на інструменті, підготовці музичних творів, створенні музики, в проведенні музичних занять з використанням різних видів мистецт. Разом з тим, професійною якістю вчителя музики є  його музичні здібності (музичний слух, творча уява, емоційність, чуття, вокальні данні) як компонент його творчостї активності [5].

Сучасне заняття з музики передбачає використання на ньому різних видів мистецтв: літератури, поезії, образотворчого мистецтва, театру та інших, які допоможуть учням зрозуміти, що музика є частиною їхнього життя.

Яка ж мета використання творів інших видів мистецтв на музичних заняттях? Основний зміст такого не лише в ознайомленні учнів з іншими видами мистецтв, а у збагаченні і поглибленні музично – творчих уявлень учнів про музику, яку вони вивчають.

Ми знаємо, що всі мистецтва спорідненні, народжуються з одного джерела – з реального життя, тому між ними існує тісний зв’язок. І це життя – це джерело творчості та натхнення вчителя, письменника, художника, скульптора, поета, драматурга, творця кіно і телебачення. Вони відображають кожний своїми засобами різноманітні життєві явища, багацтво звуків, фарб, форм, усі вони мають спільну мету – передати людині думки митця.  Питанню взаємодії різних видів мистецтв у формуванні духовного світу учнів приділяли увагу П.Блонський, І.Дзержинська, Д.Кабалевський, М.Леонтовичч, В.Сухомлинський, Б.Яворський. Як казав В.Сухомлинський: «Слово ніколи не може до кінця пояснити всю глибину музики, але без слова не можна наблизитись до цієї найтоншої сфери пізнання почуттів» [2].

Мистецтво слова – це основне мистецтво, що зветься літературою, яка дає людині знання. Як художник знаходить найтонший колір, так і письменник має знайти слова для відображення своїх думок.

У прадавні часи поезія і музика були поєднанні в єдиному мистецтві – пісні. Із плином віків музика та література стали окремими видами, проте спорідненість між ними збереглась. Наприклад, вокальна музика – це  синтез музики і поезії, їх поєднує ритм і стрункість, поетичної та музичної мови. Ми бачимо зв’язок музики з літературою і при вивченні поняття «інтонація» - це те, що зближує нашу мову зі словом, із всією музикою взагалі.

Уособлює союз різних видів мистецтв театр. За першооснову театр включає в себе літературу у вигляді п’єси – художнього тексту, призначеного не стільки для читання, скільки для виконання на сцені. Драматургія – особливий рід літератури, вона обов’язково має розвинути конфлікт, драматичну дію,ідеологічну форму тексту. Крім того, театр як видовищне мистецтво, спирається на образотворче мистецтва. Чимало для театру значить музика. У таких його різновидах, як опера, балет, мюзикл, вона стає основним засобом сценічної мови. Тут і конфлікт, і атмосфера людських стосунків і характери, виражаються мовою співу чи танцю.

Більш тонкий зв’язок з літературою, зі словами спостерігається у сфері інструментальної музики. Симфонії, концерти, здавалося б , ніяк не залежать від літератури, але в той же час , якби не було б віршів, поезії, а значить і пісень, - не з’явилося б так багато інструментальних творів.

Музична програма школярів опирається на зв’язок музики із образотворчим мистецтвом. Малюнок швидше і легше «считується» учнем, ніж літературний текст. Завдяки малюнку розвивається механічна пам’ять. Фаби, відтінки, настрій малюнка допомагають учням розповісти про свої музичні враження, швидже вивчити літературно – пісенний текст. Головна мета викорестання комплексу поєднання образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтв полягає у розвитку художнього мислення, естетичної і моральної свідомості, пізнавальної та творчої активності учнів.

На музичних заняттях використовують твори в яких зображено природні явища, пори року. Наприклад, цикл фортепіанних творів П.Чайковського «Пори року»,  пісня А.Філіпенка «Збирай врожай», а також образи живої природи, які допомагають учням оволодіти природничими дисциплінами.

При засвоєнні поняття тривалості звучання в елементарній теорії музики ніяк не обійтись без цікавих арифметичних дій з тривалостями в математиці.

Основою цілеспрямованого та систематичного музично – художнього навчання та виховання учнів в загальньоосвітній школі є використання на уроках музичного мистецтва комплексної взаємодії різних видів мистецтв, яка з одного боку забезпечує повноцінне й усебічне відображення  навколишньої дійсності, з іншого – сприяє творчому індивідуальному розвитку особистості.

Як часто різні види мистецтв допомагають нам розповісти про музику. Різні науки роблять нас учасниками тих подій, які описані митцями, а життя дає змогу все це пережити. Сукупність різних видів мистецтв може зробити особистість багатогранною, розвивати її здібності та сили, фантазію та уяву, сприяти виконавсько – артистичним та слухацьким навичкам, формувати уміння, учнівську спостережливість та допитливість.

Використовуючи справжнє співчуття мистецтв, творчо мислячий учитель досить швидко переконається, що такий шлях активізує пізнавальну діяльність школярів, надихає учнів на творчість у всіх сферах діяльності, тобто сприяє творчому розвитку особистості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.     Національна доктрина розвитку освіти. – освіта . – 2002. – 24 квітня.

2.     Сухомлинський В. О. вибрані твори в 5 томах  /  В.О.Сухомлинський . – К.:Дніпро, 1976

3.     Музыкальная энциклопедия  / главний редактор Келдыш Ю.В. – М.: Советская энциклопедия, 1976. – Т.3. – 1102 с.

4.     Ильев В.А. Технология театральной педагогики в формировании и реализации замисла школьного урока / В.А.Ильев. – М. :Просвещение, 1993. – 196 с.

5.     Олексюк О.М. Музична педагогіка : навчальний посібник / О.М. Олексюк. – К. : КНУК: М, 2006. – 188 с.

6.     Выготский Л.С. Психология искуств / Л.С. Выготский. – М. :Педагогика, 1982. – 341 с.

7.     Падалка Г.Н. Учитель, музика, діти / Г.Н.Падалка. – К. : Муз. Україна , 1982. – 144 с.

8.     Ростовський О.Я. Взаємозв’язок різних видів мистецтв на уроках музики  /  О.Я. Ростовський. – К. : Освіта, 1991. – 98 с.