Кобза - український лютнеподібний струнний щипковий музичний інструмент з 4 і більше струнами. Складається з корпуса і грифа. На грифі є 8 - 10 ладів, за допомогою яких на кожній струні можна отримати звуки хроматичної гами.
Банду́ра — український народний струнно-щипковий музичний інструмент. Музикант, граючи на старосвітський чи сучасній бандурі, не притискає струн на грифі, а, подібно до арфи, щипком пальців у потрібний момент видобуває звук певної струни.Акомпанеме́нт — музичний супровід основної партії (солістів) або головної мелодії (соло) вокального чи інструментального твору. А. виконується оркестром, ансамблем, хором або на окремому інструменті (фортепіано, бандурі, баяні тощо).
Струнні щипкові інструменти — група струнних музичних інструментів, звук на яких видобувається защипуванням струни пальцем або спеціальним пристроєм.
- Сімейство лютні
.jpg)
- Сімейство цитри
- Сімейство арфи
Трої́сті музи́ки — народний інструментальний ансамбль, у складі якого були скрипки, басолі (баса), бубна , або скрипки, цимбали, бубна .
Аплікатура — спосіб розташування й порядок чергування пальців при грі на музичному інструменті, а також позначення цього способу в нотах. Уміння знаходити природну і раціональну аплікатуру становить одну з найважливіших сторін виконавської майстерності інструменталіста. Добре підібрана аплікатура сприяє виразності виконання, полегшує подолання технічних труднощів, розвиває свободу орієнтування на грифі, клавіатурі, клапанах, у виконавців на струнних інструментах сприяє також чистоті інтонації.
Гліссандо (Glissando) — музичний термін, походить від французьке слово «glissant» що означає «плавний» перехід від одного звуку до іншого по черзі через всі можливі для відтворення на даному інструменті звуки, що лежать між ними.
Етюд (фр. etude — вчення, вивчення) — п'єса навчального характеру в якій застосовується певний технічний прийом гри, або невеликий музичний твір віртуозного характеру.
Серед етюдів виділяють технічні (навчальні) (у творчості М. Клементі, Р. Крейцера, К. Черні та ін.); високохудожні концертні етюди-п'єси (у творчості Б. Бартока, Й. Брамса, М. Лисенка, Ф. Ліста, Н. Паганіні, О. Скрябіна, Ф. Шопена та ін.); етюди-картини С. Рахманінова, симфонічні етюди Р. Шумана та ін.
Флажоле́т — специфічний прийом звуковидобування на струнних інструментах, що являє собою ізольоване звучання певного гармонійного призвука. Також флажолетом називається сам отримуваний звук-обертон. На струнних інструментах виконується шляхом часткового притиснення струни в точці ділення її довжини на 2 (висота звучання струни підвищується на октаву), на 4 (2 октави) і т. д.
Комментариев нет:
Отправить комментарий