Видатні бандуристи
"Сучасна бандура - це вже далеко не той інструмент, який асоціюється лише з минувшиною та стражданням народу. Це скринька, в якій сховані фантастичні барви, це цілий світ образів та емоцій. Бандура і справді фантастичний інструмент, який може співати не лише про глибоко національне, а й про загальнолюдське" - так про бандуру говорив один з найкращих бандуристів
Заслужений діяч мистецтв України, професор Львівської державної музичної академії ім.М.Лисенка, видатний український бандурист, педагог, конструктор-винахідник бандур. Василь Явтухович народився 1 травня 1927 року в селі Пищики на Київщині. Величезна самоорганізація та самодисципліна, фанатична відданість своїй справі дозволяють йому протягом 20-ти років охоплювати всі ланки музичної освіти і водначас займатись вдосконаленням бандури. У 1964 році на Львівській фабриці музичних інструментів було розпочато виробництво бандур «Львів'янка» конструкції В. Герасименка. На сьогодні він є автором понад сорока моделей бандур, п’ять із яких прийняті у промислове виробництво. Створення нової сучасної бандури, з її величезними художньо-виразовими можливостями, з неповторним тембром визначило багатофункційність нашого національного інструмента в сучасному культурному просторі України і світу.
Неоціненна заслуга В. Я. Герасименка ще й у тому, що він розробив оригінальну конструкцію штучних нігтів, розв’язавши проблему звуковидобування на бандурі. У творчому та методичному доробку В. Герасименка сотні перекладів, аранжувань, транскрипцій творів світової та національної класики, обробок народних пісень для бандури та бандурних ансамблів, що склали основу педагогічного репертуару навчальних закладів різних рівнів акредитації. В.Я. Герасименко виховав понад 100 випускників – фахівців найвищого класу, серед яких – 27 лауреатів різних конкурсів, кандидати наук, видатні діячі рідної культури, відзначені почесними званнями. Це – народні артистки Галина Менкуш та Людмила Посікіра; заслужений діяч мистецтв Раїса Кузьменко; заслужені артисти Ольга Герасименко, Остап Стахів, Йосип Яницький, Світлана Мирвода; заслужений працівник культури Тетяна Ткач. Лауреатами національних та міжнародних конкурсів та фестивалів є Орест Баран, Ірина Ольшевська, Оксана Герасименко, Ольга Войтович, Христина Залуцька, Тарас Лазуркевич, Олег Созанський, Оксана Савіцька, Дмитро Губ’як. Величезне суцвіття бандуристів – вихованців професора В.Я.Герасименка творять сучасне і майбутнє України, збагачуючи його високою духовністю, примножуючи невмирущі традиції кобзарського мистецтва.
Напревеликий жаль, 22 вересня 2015 року Україна втратила цього "Великого" педагога та бандуриста.
Людмила Кузьмівна Посікіра (16 червня 1952, Рівне) — українська бандуристка, викладач.Закінчила Львівське музичне училище (1972) і Львівську консерваторію клас В.Герасименка . Лауреат республіканського конкурсу виконавців на народних інструментів.
Професор, викладач бандури в Львівській консерваторії. Народна артистка України. Завідуюча кафедрою народних інструментів Львівської державної музичної академії імені М. В. Лисенка. Лауреат республіканського (1977 рік, друга премія) і Всесоюзного (1978 рік, перша премія) конкурсів. Гастролювала в США, Канаді, Польщі, Чехословаччині, Мексиці, Італії, Югославії.
Герасименко Оксана Василівна
Народилася 2 червня 1959 року у Львові (Україна). 1982 р. – закінчила Львівську державну консерваторію їм. М. Лисенка (оркестровий факультет, клас бандури професора Василя Герасименка). 3 1996 року – член Національної всеукраїнської музичної спілки. З 1991 року – старший викладач Львівської державної музичної академії ім. М. Лисенка.З 1974 по 1982 рік, ще будучи студенткою, концертує по Україні, Росії, Польщі, В’єтнаму та Японії разом із сестрою Ольгою та Ольгою Войтович у складі тріо бандуристок. У 1978 році вони отримують Першу премію на Всесоюзному конкурсі-фестивалі, присвяченому Всесвітньому Фестивалю Молоді і Студентів на Кубі. З 1985 року веде активну творчу діяльність як солістка. Запрошена відомим композитором та гітаристом Лео Брауером Оксана Герасименко представляє бандуру на Міжнародних Фестивалях Гітари в Гавані (Куба) у 1986, 1988, 1990 роках. У 1989-1991 роках виступає як солістка та в дуеті з відомим японським гітаристом Ічіро Сузукі на Міжнародному Гітарному Фестивалі в Барселоні , на міжнародних музичних фестивалях в місті Паламос (Іспанія), у Франції, в Японії. Гастролює у США, Аргентині (Міжнародний Фестиваль Гітари Світу ’99) та Польщі у 1994, 1996, 1998 та 2001 роках. У 1995р. – концерт на Міжнародному Музичному Фестивалі «Віртуози Львова». 1999 р. – концерти в Українському Домі в Києві та у залі Львівської філармонії, присвячені 25-річчю творчої діяльності. 2000 р. – бере участь у Міжнародному фестивалі «Бандура 2000» (Торонто, Канада), виступає на Шевченківських вечорах у Сан-Франциско та Сакраменто (США). Здобула Першу премію на Міжнародному конкурсі композицій для бандури ім. Григорія Китастого у 2000 році (Торонто, Канада) за твір концертна фантазія «Купало».
Тара́с Миколайович Лазурке́вич — (11 травня 1971, м. Львів) заслужений артист України, член Національної спілки кобзарів України. Випускник Львівської консерваторії (1994). Учень проф. В. Герасименка. Лауреат міжнародного конкурсу ім. Гната Хоткевича. Учасник ансамблю «Бандурна розмова» .
З вересня 1993 працює викладачем класу бандури у Львівській середній спеціальній музичній школі-інтернаті ім. С.Крушельницької, а з 1997 в цій самій школі очолює відділ народних інструментів. З 1996 — Т.Лазуркевича обрано головою Асоціації бандуристів Львівського обласного осередку Національної музичної спілки. З 1994 творчо співпрацює з Олегом Созанським — утворили дует «Бандурна розмова», який успішно концертував по Україні та за її межами. В 1999 — записали спільний компакт-диск.
У вересні 1999 у Парижі представляв бандуру в рамках музичного фестивалю «Погляд на культуру України». В листопаді 1999 — записав другий сольний компакт диск «Паралелі часу», який складається з сучасних інструментальних композицій, перекладень класичної музики і власних творів. Доцент Львівської музичної академії ім. Лисенка у Львові.
Дмитро́ Васи́льович Губ'я́к (18 березня 1982, м. Теребовля, Тернопільська область) — український бандурист-вокаліст, композитор. Член Національної спілки кобзарів України (2003)заслужений артист України (2009).Закінчив Теребовлянську музичну школу, дитячу студію «Кобзарик» при Струсівській заслуженій капелі бандуристів «Кобзар».
У 1995 р. отримав Гран-прі Всеукраїнського конкурсу молодих виконавців на бандурі ім. В. Кабачка в Полтаві. Як подарунок, отримав іменну бандуру. В 1996 р. — І премія того ж конкурсу.У 1997 р. став дипломантом Міжнародного фестивалю «Маленький принц», який проходив у м. Бухарест, Румунія.У 1998 р. став дипломантом Міжнародного конкурсу молодих композиторів ім. М. Багдановіча в м. Гродно, Білорусь. Цього ж року став лауреатом-стипендіатом Всеукраїнського конкурсу «Нові імена України», м. Київ.У 2003 р. став лауреатом І премії Національного конкурсу бандуристів ім. Г. Китастого, який проходив у Києві. У 2004 р. став лауреатом ІІ премії ІІІ-го Міжнародного конкурсу виконавців на українських народних інструментах ім. Г. Хоткевича, м. Харків. Неодноразово брав участь у Міжнародному музичному фестивалі «Молоді митці» — м. Байройт, Німеччина..Навесні 2006 року на конкурсі ім. Зіновія Штокалка в м. Тернопіль дебютував у якості члена журі. Виступає з сольними концертами в Україні та за її межами (Польща, Німеччина, Франція, США).У 2007 р. став лауреатом ІІ премії IV міжнародного конкурсу виконавців на українських народних інструментах ім. Гната Хоткевича (м. Харків). Цього ж року став одним із переможців конкурсу Міністерства культури і мистецтв України на отримання Гранту президента України для молодих митців.Восени 2007 р. запрошений на Всеукраїнський дитячий конкурс хлопчиків - бандурстів «Кобзарська юнь», що проходив у м. Чернігові як член журі.З вересня 2007 р. працює у Кременецькому обласному гуманітарно-педагогічному інституті ім. Т. Г. Шевченка на посаді старшого викладача кафедри музичних дисциплін..Наукову роботу поєднує з концертною діяльністю. Твори виконує на харківській і львівській бандурах (конструкції В. Герасименка). В репертуарі — класичні твори композиторів 18-20 ст. у перекладі для бандури, обробки народних пісень і танців, власні пісні та інструментальні твори.11 грудня 2009 року указом Президента України присвоєно звання Заслуженого артиста України. З листопада 2009 року працює за сумісництвом в Тернопільському академічному музично-драматичному театрі імені Т. Г. Шевченка на посаді актора. З 1 вересня 2010 року — викладач бандури Інституту мистецтв Тернопільського Національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Бере участь у багатьох науково-практичних конференціях, як доповідач та виконавець.
Роман Дмитрович Гриньків ( 18 березня 1969, м. Київ)
Закінчив Київську консерваторію в 1993 р. клас бандури професора С. Баштана. Викладач бандури в Національній музичній академії з 1997 — 2007 р. Заслужений артист України (1996), Народний артист України (2008). Є засновником і президентом фонду «Золотий акорд». Певний час жив у США і Канаді. Художній керівник тріо «Тріо Романа Гриньківа» тепер «Оркестр Романа Гриньківа». Одружений з бандуристкою Ларисою Дедюх. Виступав на спектаклі Наше Різдво з Ел ді Меолою в січні 2008 р. Заплановані 11 концертів з Ел ді Меолою в березні 2008 р. не відбулися .
Це те, що Георгій розповідає про початок своєї музичної кар'єри: "все це почалося в той час, коли мені було 5 років, у мене були проблеми із запам'ятовуванням віршів, і мої батьки вирішили віддати мене в хор. Я проходив туди десь місяць або близько того. Потім керівник хору сказав, що хлопчик не має ні слуху, ні голосу. Після цього батьки забрали мене звідти, будучи абсолютно впевнені в тому, що музикантом мені бути не доведеться. На додаток до цього, я хотів бути банкіром в дитинстві і вже грав з моїми батьками в гру "банк". Оскільки мені було п'ять, я думаю, саме тому мене відправили в школу з поглибленим вивченням математики. І якби не школа "Кобзарська наука" при Миколаївському Муніципальному Колегіумі, в яку брали в основному за високі оцінки з математики - я б не став бандуристом... так що, це не я обрав бандуру, а бандура вибрала мене".
Після закінчення Миколаївського муніципального колегіуму, де власне і познайомився з бандурою, і паралельно двох класів ДМШ №1, вступив до Миколаївського музичне училище . Закінчивши всього два курсу, в 2003 році Георгій переїжджає в Одесу і рік відвідує підготовчі курси при музичній академії. У 2004 році Георгій Матвіїв надходить в Одеську Національну Музичну Академію ім.А.В.Нежданової .
За час навчання Георгій Матвіїв винайшов багато нових прийомів гри на бандурі (які він із задоволенням демонструє на своїх майстер-класах по всій Україні), випустив 3 авторських альбому, написав і видав безліч наукових статей, 4 з яких були видані у Ваківських збірниках, а також видав 2 нотних збірки з авторськими творами для бандури соло.
У 2011 році був створений перший в історії відео-кліп на композицію для бандури соло "Wild West Jazz" (Режисер Анастасія Урсу), який неодноразово транслювався на українському телебаченні.
Комментариев нет:
Отправить комментарий